Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вимовляти — дорікати [I] … Толковый украинский словарь
вимовляти — 1) = вимовити (передавати голосом звуки, слова своєї / чужої мови; говорити певним чином), виголошувати, виголосити, проговорювати, проговорити; карбувати (виразно, роздільно) 2) див. говорити … Словник синонімів української мови
вимовляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
шепелявити — (вимовляти свистячі звуки як шиплячі; говорити з такою вимовою), пришіптувати, шамкати, шамкотіти, шавкати, шавкотіти … Словник синонімів української мови
скандувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. Чітко вимовляти наголошений склад у кожній стопі вірша. || Чітко і голосно вимовляти слова, поділяючи їх на склади … Український тлумачний словник
виголошувати — виголосити 1) (публічно висловлювати промову, звернення), проголошувати, проголосити, промовляти, промовити, ораторствувати, проговорювати, проговорити, проказувати, проказати; читати, зачитувати, зачитати (доповідь, настанову тощо) 2)… … Словник синонімів української мови
акати — аю, аєш, недок. Вимовляти в ненаголошених складах етимологічне о як звук а або звук, близький до а … Український тлумачний словник
артикулювати — ю/ю, ю/єш, недок., перех., лінгв. Вимовляти звуки мови за допомогою органів мовлення … Український тлумачний словник
болботати — очу/, о/чеш, недок., зах. 1) Базікати. 2) Невиразно вимовляти … Український тлумачний словник
виговорювати — юю, юєш, недок., ви/говорити, рю, риш, док. 1) неперех.Дорікати комусь, висловлюючи невдоволення його діями, поведінкою і т. ін. 2) перех. Говорячи, переконуючи в чомусь, домагатися одержання чого небудь для власної або чиєїсь вигоди. 3) перех.,… … Український тлумачний словник
